ЗагрузкаПожалуйста ждите...
*показники статистики, коротко, по кліку розширенно

Євроінтеграція у Раді: від уживаних авто та втечі від слідства до ліцензування

Опубліковано 14.03.2016 5 переглядів
Автор: Остап Семерак
Цього тижня Верховна рада має розглянути низку важливих законодавчих ініціатив, які безпосередньо стосуються зобов’язань України за Угодою про асоціацію. Зокрема, пропонується внести зміни до порядку регулювання фінансових ринків та енергетики. Кілька законопроектів торкаються питань ліцензування, а також пропонуються новели у питаннях розміщення зовнішньої реклами та процесуальних аспектів застосування законодавства щодо осіб, які вчинили тяжкі злочини. Парламентська експертна група, до складу якої входять юристи-міжнародники, проаналізувала документи і виявила, що деякі з них містять некоректні норми, а іноді й відверто суперечать праву Європейського Союзу.

Цього тижня Верховна рада має розглянути низку важливих законодавчих ініціатив, які безпосередньо стосуються зобов’язань України за Угодою про асоціацію. Зокрема, пропонується внести зміни до порядку регулювання фінансових ринків та енергетики.

Кілька законопроектів торкаються питань ліцензування, а також пропонуються новели у питаннях розміщення зовнішньої реклами та процесуальних аспектів застосування законодавства щодо осіб, які вчинили тяжкі злочини. Парламентська експертна група, до складу якої входять юристи-міжнародники, проаналізувала документи і виявила, що деякі з них містять некоректні норми, а іноді й відверто суперечать праву Європейського Союзу.

Що таке уживаний транспорт?

Законодавець пропонує усунути колізію та унеможливити подвійне нарахування ПДВ при купівлі-продажу вживаного транспортного засобу, що відображено у законопроекті №3046 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних товарів".

Згідно зі ст. 313 Директиви 2006/112/ЄС, у питаннях поставки вживаних товарів держави-члени ЄС застосовують спеціальну схему оподаткування маржинального прибутку, отриманого платником податку-перепродавцем, що враховано пропонованими змінами до українського законодавства. Однак у питаннях визначення дефініції "вживаного транспортного засобу", на думку експертів, є суттєві розбіжності з нормами Директиви, що може дати підставу для ухилення від сплати ПДВ на фактично нові транспортні засоби.

Тому зміни до Податкового кодексу України у сфері оподаткування ПДВ необхідно затвердити, але доопрацювати законопроект до другого читання.

Оголошувати втікача у міжнародний розшук необов’язково?

Проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо невідворотності покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини)" №3196 містить найбільш принципову новелу – скасування вимоги про оголошення підозрюваного у міжнародний (міждержавний) розшук як необхідного критерію застосування у справі процедури "спеціального досудового розслідування".

Критерій змінюється на вимогу про оголошення особи "в розшук" – без конкретизації процедури. Як вважають експерти, з точки зору європейського права, сам факт ухилення особи від участі у слідстві або в судовому розгляді її справи (за умови виконання інших базових критеріїв) є достатньою підставою для застосування процедури "спеціального досудового розслідування".

Тому пропозиція скасувати вимогу про здійснення "міжнародного" розшуку як передумови застосування процедури in absentia не суперечить принципам та стандартам європейського права, а також міжнародним зобов’язанням України, впевнені експерти, і вони не бачать перешкод для ухвалення законопроекту.

Регулювання у сфері енергетики

Натомість спірною є норма законопроекту №2966-д "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", якою вкотре пропонується закріпити статус Комісії як постійно діючого незалежного державного колегіального органу.

Цей статус вже викликав зауваження ГНЕУ та комітету ВР з питань правової політики та правосуддя, коли попередня редакція законопроекту подавалася до парламенту у травні минулого року.

Cтаття 35 Директиви 2009/72/ЄС передбачає статус окремої юридичної особи та повну (!) незалежність регуляторного органу з метою неупередженого та прозорого виконання повноважень. Це означає незалежність від парламентського нагляду, впливу міністерств, уряду та будь-якого політичного органу.

Разом з тим, як зазначається у коментарі Європейської комісії до цієї директиви, регулятор має створюватися відповідно до конституційних та адміністративних правил країни-члена ЄС, що виключає саме ієрархічні зв’язки регуляторного органу та інших органів.

Виникає цілком слушне запитання: навіщо подавати на розгляд ВР законопроект, який містить суперечливі норми і саме тому вже повертався на доопрацювання?

Ліцензування і захист споживачів фінпослуг

Низка законопроектів пропонує переглянути підходи до регулювання діяльності учасників ринку цінних паперів – загалом законодавець має розглянути зміни до понад тридцяти законодавчих актів серед яких – Кримінальний, Господарський, Цивільний кодекси України, законодавство у сфері банківської діяльності, платіжних систем тощо.

Відповідні нововведення передбачені проектом закону №3498 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів)", який декларує комплексне впорядкування відносин на ринках похідних цінних паперів та деривативів.

Згідно з документом, національне законодавство повинно відповідати праву ЄС в частині регулювання професійної діяльності на ринках капіталу. Новації є системними і охоплюються положеннями глави 12 ("Фінансові послуги") розділу V ("Економічне та галузеве співробітництво") Угоди про асоціацію.

В цілому документ не суперечить Угоді про асоціацію, але деякі його статті потребують удосконалення. В першу чергу це стосується забезпечення захисту прав споживачів таких фінансових послуг.

Зокрема,

законопроект впроваджує новий інститут — кваліфікованих інвесторів,

аналогічне поняття передбачено в Директиві ЄС MiFID 1, яка захищає інвесторів та забезпечує цілісність ринку шляхом встановлення узгоджених вимог, що регулюють діяльність уповноважених посередників, а також розвиток чесних, прозорих, ефективних та інтегрованих фінансових ринків в Євросоюзі.

Однак вимоги до кваліфікованих інвесторів в законопроекті №3498 не повністю відповідають Директиві MiFID 1: щодо юридичних осіб у законопроекті йдеться лише про фінансові показники і не визначається жодного критерію щодо "вміння, досвіду та знання в галузі ринків капіталів", тобто немає достатнього захисту користувачів таких послуг.

Не враховано й положення Директиви 97/9/ЄС, яка вимагає від кожної країни ЄС запровадження та офіційного визнання однієї або більше схем компенсації інвесторам, що гарантували б узгоджений (гармонізований) мінімальний рівень захисту, принаймні, для невеликого інвестора, у випадку, коли інвесткомпанія буде неспроможною виконати свої зобов’язання перед клієнтами.

Законопроект №3498 взагалі не передбачає впровадження в Україні схеми компенсацій для інвесторів.

Окрім того, з тексту документа не можна зробити чіткого висновку, чи зможе інвестиційна фірма при здійсненні брокерської діяльності надавати своїм клієнтам консультації щодо купівлі-продажу цінних паперів та інших фінансових інструментів без отримання додаткової ліцензії на здійснення інвестиційного консультування.

Видається необхідним більш детально регламентувати діяльність фондових бірж та статус оператора регульованого ринку.

Також передбачену в прикінцевих та перехідних положеннях законопроекту дату набрання чинності з 1 січня 2017 року доцільно відтермінувати, щоб не зашкодити інфраструктурі ринку.

З цим законопроектом системно пов’язано ще декілька, які мають уніфікувати термінологію, і також пропонуються до розгляду в сесійній залі вже цього тижня. Йдеться про законопроекти №3516 "Про внесення зміни до Митного кодексу України (щодо регульованих ринків та деривативів)" та №3500 "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо регульованих ринків та деривативів)". Ці проекти не суперечать праву ЄС і можуть бути прийняті після  ухвалення базового законопроекту №3498, який також міг би бути прийнятий за основу з урахуванням зауважень експертів.

Також парламенту пропонують удосконалити сферу ліцензування фінансової діяльності – йдеться про законопроект №3739 "Про  внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання особливостей ліцензування господарської діяльності з надання фінансових послуг".

І хоча у країнах ЄС такі питання не регламентуються єдиним документом, однак існують загальні рекомендації у різних секторах фінансових послуг, до того ж стаття 385 Угоди про асоціацію зазначає, що сторони сприяють поступовому наближенню до міжнародних стандартів щодо регулювання і нагляду у сфері фінансових послуг, тож відповідну практику країн-членів ЄС необхідно вивчати та застосовувати.

Погоджуючись у цілому з необхідністю удосконалення вітчизняного законодавства у сфері ліцензування господарської діяльності з надання фінансових послуг та приведення до ключових міжнародних та європейських стандартів, необхідно висловити певні застереження щодо окремих норм законопроекту, які суперечать праву ЄС.

Так, пропонується внести зміни до ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" і позбавити права надавати фінансові послуги фізичних осіб-підприємців, однак це не відповідає ст. 2 Директиви 2002/92/ЄС.

Що ж стосується питання можливості передачі ліцензії при правонаступництві юридичних осіб, як пропонується у змінах до ст. 34 цього ж закону України, логічно припустити, що ця норма також є неприйнятною — правонаступники мають звертатись за отриманням нової ліцензії.

Експерти аргументують свою позицію низкою норм Директиви 2006/48/ЄС, які є передумовою отримання ліцензії в країнах Євросоюзу: вимоги до власних коштів, ділової репутації та досвіду роботи осіб, які здійснюють керівництво кредитною установою, види передбачуваної комерційної діяльності та структурної організації кредитної установи.

До того ж у Директиві 2002/83/ЄС зазначається, що для отримання ліцензії на страхову діяльність відповідні суб’єкти повинні мати мінімальний гарантійний фонд, представити план діяльності, ефективно управлятися особами з відповідною діловою репутацією. У випадках реорганізації зазначених фінансових установ умови, що були підставою для отримання ліцензії, як правило, суттєво змінюються.

Досвід країн ЄС, до якого апелюють експерти ПЕГ, свідчить, що при реорганізації кредитної установи, необхідно отримувати нову ліцензію, наприклад, така норма діє у Фінляндії.

Саме тому законопроект №3739 варто направити на доопрацювання.

Інша законодавча ініціатива, що торкається сфери ліцензування, прагне врегулювати проблемні питання діяльності у галузі освіти: законопроект №3870 "Про внесення змін до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (щодо забезпечення ефективного функціонування системи ліцензування)".

Хоча порядок ліцензування у сфері освіти на рівні ЄС не врегульований, більшість держав-членів Євросоюзу вимагає отримання державного дозволу на цю діяльність.

У європейських країнах, як правило, порядок ліцензування визначається законодавством про освіту. Натомість в Україні особливості ліцензування встановлені лише щодо вищої освіти у законі "Про вищу освіту" (ст. 24), тоді як і чинний закон України "Про освіту", і новий законопроект "Про освіту" №3491, який сьогодні активно обговорюється, теж встановлюють особливості ліцензування лише вищої освіти. Таким чином, норми законопроекту №3870 про ліцензування освітньої діяльності  без узгодження з іншими законодавчими актами ризикують залишитись суто декларативними.

Водночас законопроект №3870 чітко закріплює за державою майнові права інтелектуальної власності на ліцензійні реєстри та Єдиний ліцензійний реєстр, що відповідає європейському регулюванню і сприяє захисту та цілісності реєстру.

Загалом законопроект відповідає нормам європейського права, однак має бути узгоджений із іншими законодавчими актами України, щоб не залишитися тільки декларацією про наміри.

 

Також цього пленарного тижня депутати мають розглянути низку законопроектів, щодо яких ПЕГ уже озвучувала свої експертні висновки. Серед них  законопроекти, які регламентують процедуру банкрутства – 2353а3132 та 2714, а також -  законопроект № 1797-1 "Про страхування";

законопроект № 2950 "Про внесення змін до закону України "Про відходи" (щодо поводження з небезпечними відходами)";

законопроект №3251 "Про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ  "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів";

законопроекти №2456-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг", №2763 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов'язковості державної реєстрації іноземних інвестицій".