ЗагрузкаПожалуйста ждите...
*показники статистики, коротко, по кліку розширенно

Ідеї з Ради: коли "європейських" проектів стало більше, ніж "антиєвропейських"

Опубліковано 01.02.2016 4 переглядів
Автор: Остап Семерак
"Європейська правда" разом із Парламентською експертною групою з питань євроінтеграції (ПЕГ) продовжує проект, в рамках якого експерти ПЕГ аналізують, чи відповідають Угоді про асоціацію ті законопроекти, що планується внести на розгляд "під купол"

"Європейська правда" разом із Парламентською експертною групою з питань євроінтеграції (ПЕГ) продовжує проект, в рамках якого експерти ПЕГ аналізують, чи відповідають Угоді про асоціацію ті законопроекти, що планується внести на розгляд "під купол".

До вашої уваги – і позитивні, і негативні приклади законів, які депутати голосуватимуть цього тижня.

Причому цього разу позитива – більше.

В порядку денному – кілька міграційних законопроектів, проект закону про питну воду і два фінансових документи – які стосуються інвесторів та позичальників. Як і раніше, є також проблемні ініціативи, які стосуються дорожнього фонду та водного транспорту.

Детальніше про плани парламентаріїв на поточний тиждень – в колонці першого заступника глави комітету ВР з питань євроінтеграції Остапа Семерака.

Старі знайомі – добрі й "не дуже"

На наступний пленарний тиждень виноситься кілька законопроектів, відносно яких експерти ПЕГ вже робили висновки. Зокрема, йдеться про проект закону 2724 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення Державного дорожнього фонду України".

Ще в грудні експерти вказали, що у законопроекті бракує чіткого механізму стягнення підвищеної плати з вантажівок масою понад 12 тон, як це передбачено відповідними директивами ЄС, які Україна зобов’язалася виконати. 

Тому законопроект у подальшому потрібно буде удосконалити для врахування вимог Угоди про асоціацію.

Це було би логічно ще й тому, що саме вантажівки з високою масою найбільше впливають на стан доріг.

До того ж, у пакеті з цим законопроектом існує ще один – 2725, котрий пропонує внести зміни до Бюджетного кодексу з тим, аби Дорожній фонд таки став реальністю. Цілком ймовірно, що в контексті двох згаданих законопроектів можна говорити про спробу створення механізму, користь якого потрібно ретельно аналізувати.

Та є в порядку денному цього тижня також позитивний прилад адаптації норм ЄС.

Так, висновок на предмет відповідності праву ЄС законопроекту 2772  "Про внесення змін до закону України "Про питну воду та питне водопостачання" – цілком прийнятний. До розгляду цього документа у парламенту не дійшли руки минулого тижня, сподіваємося на його швидке ухвалення. 

Тепер – про ті проекти, експертиза яких оприлюднюється вперше.

2475а

Цікавий проекту закону "Про внутрішній водний транспорт" (2475а). Автори законопроекту обґрунтовують доцільність документа функціонуванням річкових водних шляхів, утриманням та використанням об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту державної форми власності.

Це – ще одна сфера, де ми маємо зобов’язання перед ЄС.

Угода про асоціацію передбачає імплементацію Києвом шести актів законодавства Європейського Союзу для встановлення спільних з Європою правил у сфері міжнародних перевезень морським та річковим транспортом, ціноутворення та укладання договорів у сфері міжнародних та національних перевезень внутрішніми водними шляхами, а також вдосконалення якості послуг.

Але поданий законопроект не в повному обсязі відповідає положенням Угоди про асоціацію.

Директива 96/75/ЄС, яку, відповідно до Угоди, ми зобов’язані впровадити, передбачає створення механізму – біржі, на якій можна буде фрахтувати судна для внутрішніх перевезень.

Хоча завдання розробити відповідний закон було в урядовому плані імплементації згаданої директиви, розрахованому на п'ять років, проект 2475 її не враховує.

Цю проблему обговорювали на минулому засіданні комітету з питань європейської інтеграції, і розробник (народний депутат Борис Козир), а також представники Мінінфраструктури погодилися, що її необхідно виправити. За їхніми словами, це буде зроблено після прийняття законопроекту в першому читанні.

Також проект 2475а не повною мірою враховує вимоги директиви 2005/44/ЄС про гармонізовані річкові інформаційні послуги на внутрішніх водних шляхах Співтовариства. Ще одна директива з цього приводу – 96/50/ЄС, про гармонізацію умов отримання національних свідоцтв капітанів для перевезення пасажирів та вантажів внутрішніми водними шляхами у межах Співтовариства. У запропонованому українському парламенту законопроекті повністю відсутні вимоги щодо дипломування моряків.

Окрім цього, викликає стурбованість запропонована ініціатива щодо створення нового органу – адміністрації річкових портів. Тож попри оголошену Україною дерегуляцію, з'явиться додатковий регуляторний орган

Зважаючи на це, можна сказати, що законопроект "Про внутрішній водний транспорт" наразі не відповідає зобов'язанням щодо наближення нашого законодавства до права ЄС.

2763

Тепер – знову до позитиву.

Схвальні висновки експертів отримав проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов’язковості державної реєстрації іноземних інвестицій" за номером 2763. Замість держреєстрації підприємствами з іноземними інвестиціями пропонується просто подавати звітність про здійснення іноземних інвестицій.

Ця сфера охоплюється Угодою про асоціацію  з ЄС. Країни, що бажають в перспективі приєднатися до Європейського Союзу, повинні створити такі ж законодавчі гарантії для вільного руху капіталів, які існують в державах-учасницях ЄС.

Нинішня вимога законодавства щодо державної реєстрації іноземних інвестицій ускладнює допуск інвестицій в економіку України.

Це – бюрократична процедура, що створює можливості для корупції

і може трактуватися як обмеження щодо руху капіталу – основоположного принципу єдиного ринку ЄС.

До речі, скасування державної реєстрації іноземних інвестицій вже передбачене низкою двосторонніх угод про сприяння і взаємний захист інвестицій між Україною та країнами-учасницями ЄС. Крім того, в більшості зарубіжних країн законодавчо не закріплені якісь додаткові умови і вимоги до допуску інвестицій. Практично всі розвинені країни (Німеччина, США, Англія тощо) не мають спеціального законодавства про іноземні інвестиції та поширюють на них загальний режим інвестування.

Тому розроблений законопроект варто було б ухвалити за основу та в цілому.

2456-д

Позитивно оцінюють експерти і законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг" за номером 2456-д.

Документ також належить до сфери, яка охоплюється Угодою про асоціацію. Головна ідея – захист інвесторів та інших споживачів фінансових послуг. В ЄС питання захисту споживачів фінансових послуг гармонізовані у Директиві № 2008/48/ЄС. Законопроектом 2456-д пропонується уперше на законодавчому рівні надати визначення споживача фінансових послуг, яке відповідає європейським вимогам.

Також позитивними нововведенням є: 

  • визначення принципів захисту прав споживачів фінансових послуг;
  • захист прав споживачів при укладенні договору (насамперед – захист від односторонньої заміни умов договору фінустановою);
  • визначення недобросовісної реклами.

Водночас, повної адаптації до вимог ЄС в цій сфері проект 2456-д  не дає.

Наступним законодавчим кроком має бути приведення законодавства про фінансові послуги відповідно до ст. 4 Директиви 2008/48/ЄС, яка визначає перелік інформації, що має бути включений  до реклами кредитних послуг.

Справи безвізові

Також парламент планує розглянути три "міграційних" законопроекти із "безвізового" пакету.  

Вони були прийняті в першому читанні в листопаді-грудні 2015 року, і це сприяло тому, що Європейська комісія видала певний аванс довіри українській владі.

У Шостій доповіді про хід виконання Україною Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України критерії щодо управління міграцією та притулку визнані виконаними. Відтак, прийняття цих законопроектів остаточно підтвердить виконання зобов’язань Україною:

1) Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо негайного розгляду судами позовів про примусове видворення або щодо затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства або забезпечення передачі іноземців та осіб без громадянства відповідно до міжнародних договорів про реадмісію), реєстраційний № 3154 – передбачає розгляд адміністративним судом справ про затримання упродовж максимум трьох днів, а примусового видворення чи повернення – упродовж максимум п'яти днів.

2) Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України, № 3171 – передбачає невідкладний судовий розгляд цих справ та негайне виконання ухваленого судом рішення.

3) Про внесення змін до закону "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" щодо вдосконалення процедури документування осіб, № 3155 – видача посвідчення біженця протягом 15 робочих днів з дати прийняття рішення про визнання особи біженцем в Україні.

Сподіваємося, ці законопроекти будуть ухвалені до того, адже їх прийняття буде додатковим поштовхом на шляху до безвізового режиму.