ЗагрузкаПожалуйста ждите...
*показники статистики, коротко, по кліку розширенно

Євроінтеграція у Раді: як фільтрувати законопроекти, що суперечать праву ЄС

Опубліковано 11.04.2016 3 переглядів
Автор: Остап Семерак
За Угодою про асоціацію з ЄС Україна має ухвалити дорожні карти у чотирьох секторах, на підставі яких і повинні відбуватися реформи європейського зразка. Однак у деяких секторах депутати "поспішають" прийняти базові законопроекти, які, цілком ймовірно, доведеться змінювати в разі їх прийняття як такі, що не узгоджуються з правом ЄС.

За Угодою про асоціацію з ЄС Україна має ухвалити дорожні карти у чотирьох секторах, на підставі яких і повинні відбуватися реформи європейського зразка.

Час ще є для фахового опрацювання відповідних директив ЄС, більше того, лише перелік актів права ЄС у цих сферах займає сотні сторінок, і важливо на основі цих документів вибудувати наші пріоритети щодо системних перетворень, відобразивши їх у дорожніх картах. Це доволі об’ємна робота для вузьких фахівців у певних сферах, вона потребує ретельного підходу і консультацій з такими ж спеціалістами зі сторони Євросоюзу.

Однак у деяких секторах депутати "поспішають" прийняти базові законопроекти, які, цілком ймовірно, доведеться змінювати в разі їх прийняття як такі, що не узгоджуються з правом ЄС.

Експерти неодноразово заявляли, що в Україні відсутність практики підготовки таких фундаментальних документів, як дорожні карти реформ, підштовхує підготовку законопроектів, які по суті своїй мали би створюватися на основі саме цих дорожніх карт і які є варіантом тієї чи іншої базової реформи.

Але питання не лише в тому, що відбувається фактично підміна одного документа іншим. Питання в тому, чи відповідають нашим зобов’язанням за Угодою такі законопроекти, які не спираються на узгоджену стратегію реформи.

Згідно з Угодою про асоціацію, наближення до права ЄС має відбутися, зокрема, у таких секторах: фінансові послуги, телекомунікаційні послуги, поштові та кур’єрські послуги, а також послуги з міжнародних морських перевезень.

Орієнтовно до липня Україна має подати для кожного з цих секторів детальну дорожню карту для імплементації правових актів ЄС, визначених Додатком XVII до Угоди.

На сьогодні вже є дорожня карта у ключовому секторі – фінансових послуг, вимоги до якого у ЄС досить жорсткі (як щодо безпеки та надійності проведення фінансових операцій, так і стосовно уніфікації стандартів у єдиному платіжному просторі ЄС). Йдеться про Комплексну програму розвитку фінансового сектора України до 2020 року, схвалену українською стороною, яка на сьогодні опрацьовується стороною ЄС.

Ми очікуємо висновків від наших європейських партнерів, що є дуже важливо, оскільки це перший такий досвід підготовки стратегічного документа на основі нормативних актів ЄС.

Відповідно до Комплексної програми розвитку фінансового сектора України до 2020 року Нацкомфінпослуг спільно з Національним банком України та НКЦПФР розроблено законодавчі пропозиції, спрямовані на розбудову інституційної спроможності регуляторів щодо консолідації функцій з регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг.

Серед цих законопроектів є ті, про які ми вже неодноразово писали. Зокрема, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів)" (реєстр. № 3498); "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо регульованих ринків та деривативів)" (реєстр. № 3499) ;"Про внесення зміни до Бюджетного кодексу України (щодо регульованих ринків та деривативів)" (реєстр. № 3500); "Про внесення зміни до Митного кодексу України (щодо регульованих ринків та деривативів)" (реєстр. № 3516) та ін.

Проте не всі законопроекти у цій сфері узгоджуються з дорожньою картою та з правом ЄС. Більше того, деякі з них вже прийняті у першому читанні, такі як законопроект "Про страхування" (1797-1), зауваження до якого ми вже наводили.

Нагадаємо коротко: документ має на меті удосконалення законодавчого регулювання страхової (перестрахової) та посередницької діяльності у сфері страхування з урахуванням міжнародних та європейських правил, водночас, законопроект не гарантує основних принципів функціонування ринку фінансових послуг – прозорості та ефективного регулювання, що унеможливлює досягнення прогресу лібералізації ринків з ЄС.

Детально цей законопроект ми розглянемо в одній із наступних публікацій за участі ПЕГ, але висновок з цієї ситуації вже є: Україна може прийняти найліпшу дорожню карту у фінансовій сфері, але це нічого не гарантує у питанні законодавчих змін – карта залишається сама по собі, а деякі законодавчі ініціативи ніяк з нею не корелюються.

Питання лежить виключно у площині доброї волі суб’єкта законодавчої ініціативи – якщо автор законопроекту хоче узгодити його положення з дорожньою картою, він це зробить. А як ні?

Свого часу поляки визнавали, як довго звикали до того, що кожен з тисяч прийнятих нормативних актів мав пройти експертизу на відповідність праву ЄС і в разі невідповідності такий документ просто не мав права на життя.

Схоже, ми повторюємо чужі помилки. І робимо свої також.

Наприклад, цього тижня на розгляд ВР знову винесено законопроект про електронні комунікації, про який ми також вже писали як про невідповідний праву ЄС. Більше того, згідно з додатком XVII до Розділу IV Угоди про асоціацію, Україна має прийняти дорожню карту також у сфері телекомунікаційних послуг.

Логічно було би дочекатися ухвалення дорожньої карти у цій стратегічній сфері, яка дозволить визначити шлях імплементації низки актів Євросоюзу, що встановлюють спільні рамки на ринку надання цих послуг.

Навіщо зараз, за кілька місяців до прийняття стратегії реформи галузі, розглядати законопроект, який не враховує значний обсяг норм зазначених актів, а запропонована ним концепція регулювання відрізняється від підходів ЄС?

Ці тенденції свідчать про те, що в законотворчому процесі необхідно якомога скоріше запровадити обов’язкову експертизу відповідності законопроекту зобов’язанням України за Угодою про асоціацію та актам права ЄС. Насамперед,

такий механізм зробить законодавче поле більш передбачуваним на 5-10 років наперед, і нам не доведеться щоразу переписувати закони.

На це спрямований законопроект № 2046а "Про внесення змін до закону України "Про Регламент Верховної ради України" щодо удосконалення механізму наближення законодавства України до права ЄС".

Його основною новацією є вимога до автора законопроекту – будь-то народний депутат України, уряд або президент України – надавати висновок на предмет відповідності положенням Угоди про асоціацію, інших міжнародних договорів у сфері європейської інтеграції та директивам, регламентам Європейського Союзу, які є предметом зобов’язань.

Маючи таку норму в регламенті зараз, ми могли би зробити регулювання таких цілих сфер економічної діяльності стабільним та передбачуваним на багато років наперед.