ЗагрузкаПожалуйста ждите...
*показники статистики, коротко, по кліку розширенно

Євроінтеграція в Раді: нове життя старих законопроектів

Опубліковано 06.09.2016 3 переглядів
Автор: Юлія Хорт, Зоряна Топорецька, Наталія Галецька, Денис Черніков
З вересня народним депутатам доведеться повернутися до розгляду важливих законопроектів, які не були прийняті під час минулої сесії. Серед них – близько двох десятків ініціатив, що так чи інакше мають відношення до процесу європейської інтеграції, більше того, йдеться про системоутворюючі документи у галузях торгівлі та транспорту, харчовій промисловості, фінансовому секторі, енергетиці та екологічному законодавстві...

З вересня народним депутатам доведеться повернутися до розгляду важливих законопроектів, які не були прийняті під час минулої сесії.

Серед них – близько двох десятків ініціатив, що так чи інакше мають відношення до процесу європейської інтеграції, більше того, йдеться про системоутворюючі документи у галузях торгівлі та транспорту, харчовій промисловості, фінансовому секторі, енергетиці та екологічному законодавстві...

Значна частина документів внесена, але не розглядається у Верховній раді досить тривалий час – деякі законопроекти припадають пилом в парламенті понад півроку.

Під час першого пленарного тижня нової сесії заплановано розглянути лише частину з документів, які є необхідними для євроінтеграційного поступу. Окремим з них приділялось достатньо уваги у попередніх оглядах, але щодо деяких є сенс розставити наголоси.

Банкротство громадян… без гарантій

Низка документів присвячена змінам у фінансовому секторі і пов’язана з підвищенням стабільності банківської системи, що, безумовно, актуально, і все ж не всі ініціативи парламентарів співставні з практикою країн Євросоюзу.

Так, питання закріплення на законодавчому рівні банкрутства фізичної особи пропонує встановити проект закону "Про реструктуризацію боргів фізичної особи або визнання її банкрутом)" № 2353a.

Ключовим принципом, який проходить через увесь документ, є надання права на банкрутство лише добросовісним боржникам: суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо боржник має непогашену судимість за економічні злочини чи адміністративні правопорушення, навіть непов’язані з банкрутством.

Не підлягають реструктуризації чи прощенню борги за кредитами, отриманими на відпочинок, розваги, придбання предметів розкоші тощо. Ненадання боржником керуючому реструктуризацією всієї інформацію про договірні зобов’язання, наявні борги та дебіторську заборгованість перед ним є підставою для відмови у звільненні від боргів за результатами розгляду справи про банкрутство.

Відмінною рисою законопроекту № 2353a є закріплення переліку спрощеного порядку банкрутства фізичної особи, а також особливостей провадження щодо окремих категорій фізичних осіб, наприклад, за заявою спадкоємця (спадкоємців) після смерті боржника.

Характерно, що на відміну від інших законодавчих ініціатив щодо банкрутства фізосіб, цей документ не надає підвищених гарантій у питаннях визначення майна, яке не може бути реалізовано за борги (наприклад, не враховується, чи йдеться про єдине придатне для проживання житло, яке є у користуванні боржника та його родини).

Слід зазначити, що матеріально-правові норми банкрутства фізичної особи не гармонізовані на рівні ЄС, тому при введенні до законодавства України такої процедури слід обрати модель, яка найкраще відповідає вимогам української державної регуляторної політики та практиці.

Законопроект "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів (щодо стимулювання кредитування в Україні)" №4529 розроблено з метою зменшення ризиків банківських установ при кредитуванні.

Автори пропонують усунути схеми незаконного виведення майна з-під обтяження банку; зменшити витрати боржників та кредиторів при врегулюванні боргу за рахунок вдосконалення позасудових інструментів, врегулювати прогалини права щодо погашення кредитів у випадку визнання спадщини від померлого та низку інших питань в процесі спадкування; чітко визначити умови припинення поруки.

Деякі із запропонованих положень законопроекту порушують основоположні принципи, закріплені у праві ЄС, а саме: принцип правової визначеності та принцип пропорційності.

Так, пропонується доповнити статтю 584 Цивільного кодексу України та статтю 12 Закону України "Про заставу" положенням, яке передбачає, що договір застави може визначати суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, або містити просто посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.

Однак боржник за договором застави та боржник за основним договором - не завжди одна й та сама особа, внесення змін до правочину, в якому встановлено основне зобов'язання, може відбутися без залучення боржника за договором застави, що автоматично змінить договір застави без волі однієї з його сторін.

Принцип пропорційності закріплено в Протоколі №2 до Договору про функціонування Євросоюзу. Згідно з принципом пропорційності, органи влади не можуть накладати на фізичних та юридичних осіб зобов'язання, що перевищують встановлені межі необхідності, що випливає з публічного інтересу, для досягнення мети, переслідуваної даної заходом.

Запропоноване у законопроекті вилучення словосполучення "транспортні засоби" з положень статті 13 Закону України "Про заставу" матиме наслідком необов’язковість нотаріального посвідчення договору застави транспортного засобу.

Це може призвести до зростання випадків шахрайства, коли один транспортний засіб буде внесено в заставу в різних фінансових установах без повідомлення про те, що він вже перебуває в заставі.

Варто визнати, що особливості правовідносин, аналогічні тим, які пропонується врегулювати законопроектом, не охоплюються правом ЄС та Угодою про асоціацію.

Водночас законопроект у такій редакції не відповідає принципам пропорційності та правової визначеності, закріпленим у праві ЄС.

Екологія: дозвільну систему треба спрощувати, а відповідальність – підвищувати

Значна кількість екологічних законопроектів має бути розглянута цього тижня.

Зокрема, пропонується спростити процедуру видачі дозволів на спеціальне водокористування – ці новації регламентує проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру (щодо спеціального водокористування)" № 3323.

Передбачається надати повноваження з видачі дозволів центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політики у сфері розвитку водного господарства - Державному агентству водних ресурсів України, позбавивши повноважень обласні державні адміністрації, скоротити перелік документів, які подаються для оформлення дозволу, тощо.

У праві ЄС питання регуляторного характеру в цій сфері визначає Директива 2010/75/ЄС, передбачаючи впровадження інтегрованих дозволів, які охоплюють питання як щодо викидів забруднюючих речовин, так і щодо водокористування.

Імплементація цієї Директиви призведе до суттєвого зменшення регуляторного навантаження на підприємства. Замість низки дозволів (на викиди забруднювальних речовин, спеціальне водокористування та ін.) підприємства зможуть отримувати один інтегрований дозвіл.

Право ЄС у сфері навколишнього середовища спрямоване насамперед на захист та збереження природних ресурсів. Разом з тим, воно покликане спростити процедури отримання різноманітних дозволів у сфері використання природних ресурсів, уніфікувати процедури їх отримання та чітко встановити вимоги, дотримання яких є обов’язковим для отримання таких дозволів.

В цілому положення законопроекту №3323 не суперечать законодавству ЄС.

Разом з тим, необхідно розробити комплексні законопроекти, які б привели національну систему охорони навколишнього середовища у відповідність з вимогами ЄС.

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації європейських екологічних норм про охорону середовища рідкісних видів тварин і рослин)№ 2604 пропонує уточнити підстави припинення права спеціального використання об’єктів тваринного світу, передбачити відповідальність у разі знищення середовища для тварин та рослин, занесених до Червоної книги України.

Він не суперечить праву Європейського Союзу та Угоді про асоціацію. Проте однією із нагальних проблем екологічного законодавства України в цілому є його надмірна розгалуженість, і ця ініціатива також вносить фрагментарні зміни до законодавства.

Водночас, враховуючи, що відповідно до частини другої статті 292 Угоди про асоціацію сторони підтверджують своє зобов’язання щодо ефективної імплементації у своїх законах та практиках багатосторонніх угод з охорони навколишнього середовища, учасницями яких вони є, законопроект може бути прийнятий за основу.

Розробка надр – лише на конкурсній основі

У сфері енергетики звертає на себе увагу законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння пошуку та видобутку нафти і газу в Україні№ 3849, яким пропонується внести зміни до Закону України "Про нафту і газ", Кодексу про надра та Закону "Про угоди про розподіл продукції".

Зокрема, пропонується привести у відповідність до частини першої статті 13 Конституції України положення щодо власності на нафтогазоносні та інші надра, а також чіткіше врегулювати питання власності надрокористувача на видобуті вуглеводні та інші корисні копалини; питання супутніх корисних копалин; на законодавчому рівні врегулювати питання власності на отриману чи оброблену геологічну інформацію.

Пропонується скасувати можливість укладення угод про розподіл продукції без конкурсу щодо родовищ корисних копалин із незначними запасами.

Також передбачається можливість залучити інвестора для здійснення пошуку та видобутку вуглеводнів щодо частини (а не лише всієї) ліцензійної ділянки, визначеної спеціальним дозволом, що є доцільним, як зазначається в Пояснювальній записці, у випадку, коли на цій частині ділянки є фонд вже виведених з експлуатації свердловин, де приватний інвестор за рахунок власних коштів зможе відновити видобуток.

Також вирішується питання відшкодування компенсаційною продукцією витрат, понесених державними компаніями на освоєння нафтогазоносних ділянок надр до дати укладення угоди про розподіл продукції.

Метою законопроекту, як зазначають автори, є залучення недержавних інвестицій у вітчизняний нафтогазовий сектор, уточнення та спрощення адміністративних процедур надання надр в користування, зменшення корупції в нафтогазовому секторі.

В цілому законопроект не суперечить європейському принципу рівності. Зокрема, це відображено в положенні законопроекту, яким пропонується скасувати можливість укладення угод про розподіл продукції без конкурсу щодо родовищ корисних копалин із незначними запасами.

* * * * *

Як ми вже неодноразово підкреслювали, на сьогодні Україна має всі необхідні інструменти для наближення національного законодавства та приведення його у відповідність до норм європейського права: є політична консолідація навколо питань європейської інтеграції, прийнято та виконується Порядок денний Асоціації, уряд затвердив понад 130 планів розробки та внесення відповідних законопроектів, народні депутати працюють над галузевими євроінтеграційними законопроектами.

Але результат поки що не дає підстав радіти: за два роки з моменту ратифікації Угоди про асоціацію прийнято лише близько п’ятдесяти законодавчих актів, які мають відношення до євроінтеграційного поступу, з них на виконання Угоди безпосередньо спрямовано не більше двох десятків законів.

Нагадаємо, що загалом повинно бути імплементовано у національне законодавство понад 350 європейських директив, тому динаміка законотворчого процесу не витримує критики.