ЗагрузкаПожалуйста ждите...
*показники статистики, коротко, по кліку розширенно

Експертиза законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо автоматичного відшкодування податку на додану вартість)» (р.№ 1626 від 25.12.2014, н.д. С. Тарута, М. Єфімов, О. Кужель)

Опубліковано 08.09.2015 2 переглядів
Законопроектом пропонується внести зміни до статті 200 Податкового кодексу України, виклавши підпункт 200.19.5 пункту 200.19 цієї статті у такій редакції: «200.19.5. протягом останнього звітного (податкового) року великий платник податків відповідно до його фінансової звітності отримав валовий прибуток, тобто чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідного платника перевищили собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).».
  1. Загальна характеристика законопроекту.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 200 Податкового кодексу України, виклавши підпункт 200.19.5 пункту 200.19 цієї статті у такій редакції: «200.19.5. протягом останнього звітного (податкового) року великий платник податків відповідно до його фінансової звітності отримав валовий прибуток, тобто чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідного платника перевищили собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).».

Проект передбачає, що зазначені зміни набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування законопроекту, але не раніше 1 січня 2015 року.

  1. Належність законопроекту за предметом правового регулювання до сфери дії законодавства ЄС, зобов’язань України в рамках Ради Європи, норм та принципів системи ГАТТ/СОТ.

Проект Закону за предметом правового регулювання належить до сфери податки, включаючи непрямі, яка відповідно до Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 року № 1629-IV належить до пріоритетних сфер, в яких здійснюється адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу, а також стосується зобов’язань України відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони (Розділ V ,,Економічне та галузеве співробітництво”. Глава 4. ,,Оподаткування”).

  1. Порядок вирішення у законодавстві ЄС питань, що належать до сфери правового регулювання проекту Закону.

 

Правовідносини, що належать до сфери правового регулювання проекту Закону, регулюються:

 

  • Директивою Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість (Official Journal L 347, 11.12.2006, С.1).
  • Тринадцята Директива Ради 86/560/ЄЕС від 17 листопада 1986 року щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту – Правила відшкодування податку на додану вартість платникам податку, які не мають постійного місця здійснення підприємницької діяльності на території Співтовариства.
  1. Відповідність законопроекту праву ЄС, зобов’язанням України в рамках Ради Європи, нормам та принципам системи ГАТТ/СОТ.

Проект Закону не відповідає праву ЄС.

Положення проекту Закону

Положення джерел acquis communautaire/інших нормативних актів

Відповідність

acquis communautaire

«200.19.5. протягом останнього звітного (податкового) року великий платник податків відповідно до його фінансової звітності отримав валовий прибуток, тобто чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідного платника перевищили собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);». Ст. 351 Угоди про асоціацію:

«Сторони також посилюють і зміцнюють співробітництво, спрямоване на вдосконалення і розвиток податкової системи та податкових органів України, зокрема посилення потужностей збору і контролю, з окремим наголосом на процедурах відшкодування ПДВ для уникнення накопичення заборгованості, забезпечення ефективного збору податків і посилення боротьби з податковим шахрайством, а також ухиленням від сплати податків».

 

Ч. 1 ст. 138 Директиви Ради 2006/112/ЄС:

«Держави-члени   звільняють    поставку    товарів,    які пересилаються  чи  перевозяться  до  місця  призначення  за межами їхньої  території,  але  всередині Європейського Союзу,  продавцем  або   особою,   що придбаває  товари,  чи  за  їхнім  дорученням  для іншого платника податку або для  іншої  юридичної  особи,  котра  не  є  платником податку,  що  діє  як така в Державі-члені,  іншій ніж та,  в якій розпочалося пересилання або перевезення товарів».

 

Ч.1 (а) ст. 146 Директиви Ради 2006/112/ЄС:

«Держави-члени звільняють такі операції:

поставку  товарів,  що  пересилаються або перевозяться до місця призначення за межами Співтовариства продавцем або  за  його дорученням»

 

Ч.2 ст. 151 Директиви Ради 2006/112/ЄС:

«У тих  випадках,  коли  товари  не  пересилаються  або не перевозяться з Держави-члена, в якій відбувається поставка,  та у випадку послуг звільнення  може  надаватися  шляхом  відшкодування ПДВ».

Ст. 270 Директиви Ради 2006/112/ЄС:

«На підставі дозволу,  зазначеного у Статті 269, Держави-члени можуть дозволяти платникам податку подавати річні зведені звіти  із зазначеннями  наданих іншими  Державами-членами  ідентифікаційних номерів ПДВ осіб, котрим такі платники податку постачали товари на умовах, зазначених   у  підпункті  (c)  частини  2  та  частині  1 Статті 138, якщо платники податку відповідають таким трьом умовам:

(a) сукупний річний обсяг без урахування ПДВ здійснених  ними поставок   товарів   і   послуг  не  перевищує  35  000  євро  або еквівалентної суми в національній валюті,  що є величиною  річного обороту,   котра   використовується  як  базова  для  застосування звільнення малих     підприємств від     оподаткування      за Статтями 282-292;

(b) сукупний   річний   обсяг  без урахування ПДВ  поставок товарів,  здійснених ними на умовах,  передбачених Статтею 138, не перевищує  суми в 15000 євро або еквівалентної суми в національній валюті.»

Не суперечить

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Не суперечить

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідає

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідає

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Не відповідає

 

 

 

 

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, необхідним критерієм для надання права великому платнику податків на автоматичне відшкодування податку на додану вартість пропонується визначити суму перевищення чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) над собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Також валовий прибуток протягом останнього звітного (податкового) року відповідно до його фінансової звітності обчислювати без урахування переоцінки зобов’язань в іноземній валюті. Натомість, згідно зі статтею 270 Директиви Ради 2006/112/ЄС умовою звільнення від оподаткування поставки товарів, що може надаватися шляхом відшкодування ПДВ, є досягнення річного обсягу без врахування ПДВ здійснених поставок товарів і послуг у розмірі, що не перевищує 35 тис. євро (пункт а) або 15 тис. євро (пункт б) або еквівалентної суми в національній валюті, чому суперечить запропонована зміна до підпункту 200.19.5 пункту 200.19 статті 200 Податкового кодексу України. Відповідно до частини 2 статті 91 зазначеної Директиви фінансові зобов’язання великого платника податків в іноземній валюті визначатимуться за останнім курсом продажу, зареєстрованим у момент виникнення податкового зобов’язання з ПДВ.

  1. Рекомендації Комітету з питань європейської інтеграції щодо законопроекту.

Комітет з питань європейської інтеграції пропонує головному комітету (Комітет з питань податкової та митної політики) рекомендувати Верховній Раді України направити на доопрацювання проект Закону України як такий, що не відповідає праву Європейського Союзу.