ЗагрузкаПожалуйста ждите...
*показники статистики, коротко, по кліку розширенно

Експертиза законопроекту «Про аудиторську діяльність» № 2534 від 03.04.2015 р.

Опубліковано 11.08.2015 12 переглядів
Метою законопроекту є приведення нормативно-правового регулювання у сфері аудиторської діяльності у відповідність до положень Директиви 2006/43/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 17 травня 2006 року про обов’язковий аудит річних звітів та консолідованих звітів...

1) Загальна характеристика законопроекту:

Метою законопроекту є приведення нормативно-правового регулювання у сфері аудиторської діяльності у відповідність до положень Директиви 2006/43/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 17 травня 2006 року про обов’язковий аудит річних звітів та консолідованих звітів (далі – Директива № 2006/43/ЄС) та Регламенту (ЄС) № 537/2014 Європейського Парламенту та Ради від 16 квітня 2014 р. щодо конкретних вимог стосовно обов’язкового аудиту суб’єктів господарювання, що викликають суспільний інтерес (далі – Регламент № 537/2014).

Предмет правового регулювання законопроекту охоплюється положеннями статті 387 Глави 13 «Законодавство про заснування та діяльність компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит» Розділу ІV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (далі – Угода про асоціацію).

Основними актами законодавства Європейського Союзу, якими врегульовано правовідносини, які є предметом правового регулювання законопроекту, є Директива            № 2006/43/ЄС та Регламент № 537/2014.

Відповідно до пункту 1. b) статті 387  Україна взяла на себе зобов’язання щодо  впровадження на національному рівні відповідних міжнародних стандартів та поступового наближення до права ЄС у сфері аудиту згідно з Додатком XXXV до Угоди про асоціацію.

Додатком XXXV до Угоди передбачається, що положення Директиви № 2006/43/ЄС Європейського парламенту та Ради від 17.05.2006 про обов’язковий аудит річних рахунків та консолідованих рахунків, що вносить зміни до директив  Ради  № 78/660/ЄЕС  та № 83/349/ЄЕС  та  яка  скасовує  Директиву  Ради № 84/253/ЄЕС, мають бути впроваджені  в законодавство України протягом  3 років  з  дати набрання чинності цією Угодою.

Зобов’язань щодо імплементації у національне законодавство України положень  Регламенту № 537/201 Угодою про асоціацію не передбачено.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект спрямовано на забезпечення реалізації реформи фінансового сектору, передбаченою «Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020», затвердженою  Указом Президента України № 5/2015 від 12 січня 2015 року.

У законопроекті визначаються основні терміни у сфері здійснення аудиторської діяльності, порядок ведення реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, порядок сертифікації та допуску до професії аудитора, порядок проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг, врегульовуються питання контролю забезпечення якості аудиту та інших аудиторських послуг, професійного самоврядування аудиторів, суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, державного контролю у сфері аудиторської діяльності, відповідальності аудиторів.

2) Політико-правове обґрунтування законопроекту:

Законопроект у цілому враховує положення Директиви  № 2006/43/ЄС, але водночас потребує доопрацювання з додержанням принципу правової визначеності, згідно з яким норми актів законодавства мають бути чітко сформульовані, вільними від суперечностей, а їх застосування до конкретних ситуацій – передбачуваним (див. напр., Рішення Суду ЄС № C-63/93 Duff and others v Minister for Agriculture and Food and Attorney General, параграф 20; Рішення Суду ЄС № С-233/96 Denmark v Commission, параграф 38;  Рішення Суду ЄС № С-245/97 Germany v Commission, параграф 82).     

Так, зокрема в різних положеннях законопроекту на позначення однорідних понять вживаються терміни «сумісні» і «супутні» послуги, «індивідуальна» і «одноосібна» аудиторська діяльність, «Єдиний Сертифікат» і «Сертифікат» аудитора, застосовується словосполучення «аудитори та суб’єкти аудиторської діяльності», що суперечить визначенню, наведеному у пункті 18 статті 2 законопроекту, згідно з яким до суб’єктів аудиторської діяльності належать аудитори та аудиторські фірми.

Механізм притягнення аудиторів до відповідальності є не прозорим,  а відтак його застосування у конкретних випадках  – не прогнозованим, оскільки положення, якими передбачено санкції у вигляді дисциплінарних чи адміністративних стягнень, не конкретизують  форми та розміри таких стягнень і формально не узгоджуються (не містять відсилочних норм) з положеннями Розділу IX законопроекту, якими встановлено загальні умови настання такої відповідальності.

Крім того статтею 30а Директиви  № 2006/43/ЄС передбачено конкретні адміністративні стягнення та санкції за порушення правил ведення аудиторської діяльності, які не знайшли свого відображення в законопроекті.

Статтею 26 законопроекту визначається порядок включення представництв іноземних аудиторських фірм до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності, вартість реєстрації для представництв іноземних аудиторських фірм встановлено у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, а також щорічний внесок  на рахунок Аудиторської палати України  у розмірі одного відсотка від річного доходу таких представництв.  При цьому, як передбачається статтею 24 законопроекту, для національних аудиторських фірм плата за включення до Реєстру становить не більше двох мінімальних заробітних плат, а щорічний внесок – у розмірі пів відсотка від чистого річного доходу на рахунок Аудиторської палати України.

Зазначені положення законопроекту порушують зобов’язання України у рамках Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС та суперечать статті 88 Угоди про асоціацію, згідно з якою Україна з дати набрання чинності Угодою забезпечує стосовно заснування дочірніх підприємств, філій та представництв юридичних осіб Сторони ЄС, які зокрема надають аудиторські послуги, режим, що є не менш сприятливим, ніж той, який надано її  власним юридичним особам, філіям та представництвам або будь-яким юридичним особам, філіям та представництвам третіх країн, залежно від того, який режим є кращим.

Відповідно до Вербальної ноти Генерального секретаріату Ради Європейського Союзу від 30 вересня 2014 року тимчасове застосування положень Розділу IV Угоди  про асоціацію має розпочатися з 1 січня 2016 року після здійснення Стороною ЄС відповідної нотифікації згідно зі  статтею 486 Угоди про асоціацію.

Законопроект не відповідає принципу правової визначеності.

Законопроект не повною мірою враховує положення Директиви № 2006/43/ЄС, зобов’язання щодо імплементації якої передбачено Угодою про асоціацію.

Законопроект не відповідає статті 88 Угоди про асоціацію, якою закріплено зобов’язання України надавати національний режим підприємствам, філіям та представництвам Сторони ЄС.

3) Рекомендації Комітету (варіанти відповідно до статей 114, 123, 129 Регламенту ВРУ):

Рекомендується повернути законопроект суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.