ЗагрузкаПожалуйста ждите...
*показники статистики, коротко, по кліку розширенно

Експертний висновок щодо проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"

Опубліковано 15.10.2015 2 переглядів
Законопроект передбачає внесення ряду змін до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" пов’язаних з виправленням (модифікацією) даних про особу, яка отримала статус біженця або шукає надання їй міжнародного захисту.

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" (реєстраційний №3155), передбачає внесення ряду змін до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" пов’язаних, в загальному сенсі, з виправленням (модифікацією) даних про особу, яка отримала статус біженця або шукає надання їй міжнародного захисту.

1. Належність проекту Закону України за предметом правового регулювання до сфери дії права ЄС, зобов’язань України в рамках Ради Європи, інших міжнародно-правових зобов’язань України.

Зважаючи на зміст передбачених Проектом змін, вони потраплять під безпосередню дію наступних міжнародно-правових актів, стороною та учасником яких є Україна:

-      Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року;

-      Конвенції ООН про статус біженців 1951 року та Протоколу щодо статусу біженців 1994 року.

Крім того, при оцінці таких змін (зважаючи, серед іншого, на декларовану мету Проекту) до уваги також мають бути прийняті принципи та стандарти, що містяться в наступних документах, які належать до правової системи ЄС:

-      Регламент (ЄС) №604/2013 Європейського Парламенту та Ради від 26 червня 2013 року що встановлює критерії та механізми визначення Країни-члена [ЄС] відповідальної за розгляд заявки про [надання] міжнародного захисту, поданої в одній з Країн-членів націоналом третьої країни чи особою без громадянства (оновлений);

-      Директива 2013/32/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 червня 2013 року про спільні правила надання та відмови [в наданні та/або скасування наданого] міжнародного захисту (оновлена);

-      Директива 2013/33/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 червня 2013 року що встановлює спільні правила про прийом заяв про [надання] міжнародного захисту;

-      Директива 2008/115/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16 грудня 2008 року про спільні стандарти та процедури в Державах-членах, які стосуються повернення незаконно перебуваючи [на їх території] націоналів третіх країн.

Нарешті, при аналізі запропонованих Проектом змін слід звернути увагу на ті правила, що містяться в Настановах Комітету Міністрів Ради Європи про захист прав людини в контексті застосування щодо біженців прискорених [міграційних] процедур а також, як наслідок, у відповідних документах інститутів Ради Європи, узагальненим кодифікаційним коментарем до яких виступають такі Настанови.

 2. Аналіз положень проекту Закону України та їх відповідність вказаним правовим актам.

Зміни, які Проектом пропонується внести до тексту Закону, полягають в наданні національному органу, уповноваженому реалізовувати міграційну політику, права на виправлення помилок, виявлених у відомостях про особу (біженця), внесених до рішення про надання статусу біженця, рішення про втрату (чи позбавлення) статусу біженця. Крім того, зміни до частини 8 статті 10 Закону, запропоновані Проектом, встановлюють дещо збільшений, порівняно з чинною редакцією, строк, протягом якого компетентним органом має бути оформлене та видане відповідній особі посвідчення біженця або посвідчення особи, що потребує додаткового міжнародного захисту. Якщо чинна редакція частини 8 вимагає аби таке рішення було прийняте протягом 7 робочих днів, то запропонована Проектом редакція збільшує його вдвічі, до 15 робочих днів.

В найбільш загальному сенсі, ці зміни носять суто технічний характер. Вони принципово не змінюють ані процедуру надання особі статусу біженця ані критерії надання такого статусу.

4. Висновок Комітету з питань європейської інтеграції.

Проект Закону не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України.

Головний комітет – Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.