ЗагрузкаПожалуйста ждите...
*показники статистики, коротко, по кліку розширенно

Експертиза законопроекту №1844 «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» (щодо запровадження спрощеної процедури реєстрації на території України ГМО та продукції

Опубліковано 08.09.2015 8 переглядів
Метою законопроекту є запровадження спрощеної процедури реєстрації на території України ГМО та продукції, виробленої з їх застосуванням, зареєстрованих в Європейському Союзі. Для досягнення цієї мети цим законопроектом пропонується передбачити спрощену реєстрацію на території України ГМО та продукції, виробленої з їх застосуванням, за умови їх реєстрації в Європейському Союзі.

1) Загальна характеристика законопроекту:

Метою законопроекту є запровадження спрощеної процедури реєстрації на території України ГМО та продукції, виробленої з їх застосуванням, зареєстрованих в Європейському Союзі. Для досягнення цієї мети цим законопроектом пропонується передбачити спрощену реєстрацію на території України ГМО та продукції, виробленої з їх застосуванням, за умови їх реєстрації в Європейському Союзі. При цьому згадану спрощену процедуру реєстрації визначатиме Кабінет Міністрів України.

Відповідно до змісту норми проекту беззмінною залишається державна реєстрація здійснюється строком на п’ять років на безоплатній основі. Перереєстрація здійснюється у тому ж порядку, що і реєстрація. Зміни стосуються того, що державна реєстрація ГМО та продукції, виробленої з їх застосуванням, котрі внесені рішенням Європейської Комісії до Спільного реєстру ЕС, здійснюється за спрощеною процедурою, визначеною Кабінетом Міністрів України. Основні положення щодо  спрощеної реєстрації ГМО та продукції  відповідають основним принципам державної політики: пріоритетності збереження здоров'я людини і охорони навколишнього природного середовища;  отриманням економічних переваг.

2) Належність законопроекту до сфер, які охоплюються Угодою про асоціацію (включаючи акти права ЄС, що підлягають імплементації), іншими міжнародними договорами між Україною та ЄС

Законопроект за предметом правового регулювання відноситься до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу, як теж Угодою про Асоціацію (ст.361). Відсутність діючої процедури реєстрації на території України ГМО та продукції, виробленої з їх застосуванням, зареєстрованих в Європейському Союзі, порушує Угоду про Асоціацію  між Україною та Європейським Союзом. Так, у ст. 361 Угоди зазначено, що: «Співпраця має бути спрямована на збереження, захист, поліпшення і відновлення якості навколишнього середовища, охорону здоров'я людини, розумного і раціонального використання природних ресурсів і сприяння реалізації заходів на міжнародному рівні для вирішення регіональних або глобальних екологічних проблем, зокрема, в області генетично модифікованих організмів».

Також положення Директиви ЄС 2001/18/EC, у ст. 31, частині 3(b) якої зазначено наступне: “... держави-члени зобов'язані запровадити публічні реєстри, в яких має фіксуватися ГМО з метою моніторингу та контролю можливих наслідків для навколишнього середовища  відповідно до положень ст. 19 (3) (f) і 20 (1) Директиви. Без шкоди для положень ст. 19 і 20, зазначені позиції повинні бути доведені до відома компетентних органів, стати відомими громадськості в порядку, визначеному компетентними органами у відповідності до національних положень”.

Та Регламенту (EC) 1829/2003 Європейського Парламенту та Ради від 22 вересня 2003 про генетично модифіковані продукти і корми, у пт. 39 загального положення якого зазначено: “... Реєстр генетично модифікованих продуктів харчування та кормів, уповноважених відповідно до цього Регламенту, повинен бути створений, містити конкретну інформацію щодо продукції, а також дослідження, які свідчать про безпеку продукту, в тому числі, де це можливо, посилання на незалежні дослідження... Неконфіденційні дані повинні бути доступні для громадськості”. У частині ІІ Регламенту, ст. 7, ч. 5 окреслено термін 10-річний тривалості авторизації продукції в реєстрі з подальшої повторною ре-авторизацією. Відтак на кожному продукті має бути зазначена дата  внесення в реєст.

На процедуру реєстрації на території України ГМО та продукції, виробленої з їх застосуванням,  поширюється дія Карфагенського протоколу про біобезпеку та Конвенція про біологічне різноманіття, щоб забезпечити захист під час транскордонного переміщення, обробки та використання ГМО, які можуть негативно вплинути на збереження природного середовища або існування видів живих організмів, ратифіковане ЄС 21 березня 2013.     

3) відображення практики регулювання відповідних правовідносин у державах-членах ЄС, практики імплементації відповідних актів acquis communautaire державами-членами ЄС, практики Суду ЄС (у разі доцільності).

Практика

Культивація генетично-модифікованих організмів в ЄС обмежується у зв'язку із потенційною ймовірністю несприятливих наслідків для навколишнього середовища, сільськогосподарських угідь та біорізноманіття. Відповідно до acquis communautaire члени ЄС можуть обмежити або повністю заборонити на своїй території виробництво тих ГМО, які вже були внесені до реєстру, апелюючи до  положення про вийняток - ст. 23 Директиви 2001/18/EC відповідно до якої країна має право тимчасово припинити продукування ГМО, аргументуючи негативність наслідків виробництва.

Вісім держав-членів серед яких Австрія, Болгарія, Греція, Німеччина, Угорщина, Італія, Люксембург та Польща заборонили вирощування кукурудзу MON810 ГМ на своїй території. У Франції ця культура також була заборонена до серпня 2013 року.  Австрія,  Греція, Угорщина, Люксембург і Польща повідомили Комісію про заборону культивування картоплі "Amflora". На сьогоднішній день 49 ГМО є дозволеними для виробництва та використання в корм.

Рішення Суду ЄС

Рішення у справі C-442/09: Karl Heinz Bablok та ін. v. Freistaat Bayern

У 2011 р. Суд ЄС виніс рашення, яке передбачає відповідальність за продукування ГМО речовин, що заподіюють шкоду особам та навколишньому середовищу. У цьому випадку, суд залишив в силі право на фінансове відшкодування для німецького бджоляра, який подав позов проти Баварії, коли кукурудза Монсанто (MON810), що вирощувалась в дослідницьких цілях та знаходилася у власності держави Баварії, забруднила мед бджоляра, Суд встановив, що бджоляр зазнав економічних втрат, не маючи змоги продати свій продукт, а відтак ці втрати повинні бути компенсовані. Суд ЄС  визначив, що такі продукти, як мед і харчові добавки, що містять ГМО пилок, являють собою продукти харчування, що містять компоненти, виготовлені з ГМО. Таким чином, він прийшов до висновку, що пилок був продуктом генетично модифікованих орагінзмів. Суд також зазначив, що продукти, які містять інгредієнти, отримані з ГМО, підлягають процедурі авторизації, незалежно від того, вводиться ГМО навмисно або випадково.

Справа T-164/10: Pioneer Hi-Bred International, Inc

Одне із останніх рішень Суду ЄС з вересня 2013 завершує де-факто мораторій, вимагаючи від Комісії прийняття заходів у довгостроковій заявці на авторизацію.

26 вересня, 2013 Суд загальної юрисдикції ЄС виніс рішення у справі T-164/10 проти Комісії ЄС за бездіяльність відповідно до Директиви 2001/18 / EC, позаяк Комісія не подала Раді ЄС пропозицію у відповідності до ст. 5(4) Рішення комітологіі 1999/468 /ЄС. Факти цієї справи передбачають авторизацію культури кукурудзи №1507, що вирошувалася компанією Pioneer Hi-Bred International, Inc. відповідно до Директиви 2001/18 / EC про навмисне вивільненні ГМО в навколишнє середовище.

4) Політико-правове обґрунтування в законодавсті ЄС:

На рівні ЄС є кілька законодавчих актів, які регулюють різні аспекти повязані з ГМО: Регламент (ЄС) 1829/2003 щодо генетично модифікованих продуктів харчування та кормів, та Директива 2001/18/EC про навмисне вивільненні в навколишнє середовище генетично модифікованих організмів та Директиви Ради ЄС 90/220/ЄЕС. Директива 2001/18/EC після внесення змін почала діяти як Директива 2008/27/ЄС. Реалізація Директиви 2001/18/ЄС також тісно пов'язана із Директивою 91/414/ЕЕС Про розміщення на ринку засобів по захисту рослин, з поправками. Крім того, Регламент (EC) 1830/2003  регулює вимоги відстеження та маркування ГМО і вносить поправки до Директиви 2001/18/EC стосвно відстеження та маркування ГМО та відстеження харчових продуктів та кормів, вироблених з ГМО, та вносить зміни до Директиви 2001/18 / EC.

Обидва Регламенти 1829/2003 і 1830/2003 мають пряме застосування в законодавствах держав-членів ЄС. Щодо Директиви 2001/18/ЄС, члени ЄС зобов'язані дотримуватися вимог, що містяться в ній, але можуть вільно вибирати метод введення в дію Директиви. Експорт ГМО в цілому регулюється Регламентом (ЄС) 1946/2003 по транскордонним перевезенням генетично модифікованих організмів.

Генетично модифіковані організми (ГМО) на рівні Європейського Союзу проходять авторизацію на індивідуальній основі у відповідь на подачу заявки компанією. Заявки на вирощування ГМО можуть бути пред'явлені відповідно до Регламенту (EC) 1829/2003 про генетично модифіковані продукти харчування та корми, або відповідно до Директиви про навмисне вивільнення ГМО у навколишнє середовище (Директива 2001/18/EC). У обох випадках, держави-члени відіграють важливу роль, виконуючи первісну оцінку ризику ГМО для вирощування. Директива 2001/18/EC, яка є основним актом для отримання дозволу, була прийнята Радою і Парламентом в 2001 р. з метою зміцнення базових правил авторизації ГМО для подальшого їх вирощування.

Європейська комісія у звіті, оцінюючи ефективність нормативно-правової бази щодо ГМО в ЄС, наголошує на процедурі авторизації з метою охорони здоров'я людини та тварин.  В оцінці ризиків,  було висловлено інтересантами занепокоєння тим, що процедура авторизації може несприятливо впливати на ефективне функціонування внутрішнього ринку ЄС.

На питання про те, чи сприяє законодавство ЄС щодо ГМО чи теж гальмує розвиток сільськогосподарського біотехнологічного сектору, враховуючи той факт, що основна мета полягає в захисті навколишнього середовища і здоров'я людини, біля 50% респондентів що були опитані для звіту Комісії, заявили, що законодавство не є до кінця адекватним, оскільки значна кількість потенційних вигод не береться до уваги.

5) Рекомендації щодо законопроекту.

У законопроекті зазначено наступне: “Державна реєстрація ГМО та продукції, виробленої з їх застосуванням, котрі внесені рішенням Європейської Комісії до Спільного реєстру ЕС, здійснюється за спрощеною процедурою, визначеною Кабінетом Міністрів України”. Необхідно чітко прописати елементи такої спрощеної процедури реєстрації ГМО та продукції виробленої з їх застосуванням беручи до уваги основні принципу державної та європейської політики, які полягають  в пріоритетності збереження здоров'я людини і охорони навколишнього природного середовища, але також отриманні економічних переваг.

Окрім того, аби законопроект був когерентним положенням законодавства ЄС, законодавець повинен взяти до уваги наступні критерії під час під готовки законопроекту:

1. Соціально-економічні, екологічні та медичні наслідки, які можуть виникнути у випадку змін до законодавства щодо ГМО (як на приклад необхідність збереження чистоти насіння та різноманітності сільськогосподарської продукції, етс.).

2. Яким чином корелюють основні положення Директиви 2001/18/EC та Регламенту (EC) 1829/2003 про реєстр ГМО із законодавством ЄС про конфіденційність та захист даних, аби законодавство щодо реєстру ГМО було достатньо ефективним,  втім теж брало до уваги право на зазист конфідеційної інформації, інтелектуальні права власності, заберзпечуючи при цьому максимально можливу прозорість у питаннях навмисного вивільнення ГМО у навколишнє середовище і пов'язані з цим оцінки ризиків.