ЗагрузкаПожалуйста ждите...
*показники статистики, коротко, по кліку розширенно

Експертиза законопроекту №1385 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення захисту прав на нерухоме майно»

Опубліковано 11.04.2016 2 переглядів
Законопроект передбачає посилення відповідальності за випадки незаконного проникнення до законного володіння особи. З одного боку, в цій сфері держава володіє майже виключною дискрецією щодо ідентифікації та кваліфікації суспільно-небезпечного діяння як кримінально-караного та встановлення певного обсягу відповідальності за його вчинення. З іншого боку, норми кримінального права повинні бути настільки чіткими, аби давати особі можливість передбачити, з достатнім рівнем впевненості, можливі наслідки її поведінки.

1.  Загальна характеристика законопроекту.

Проект передбачає посилення відповідальності за випадки незаконного проникнення до законного володіння особи,  за своєї природою відноситься до норм матеріального кримінального права. З одного боку, в цій сфері держава володіє майже виключною дискрецією щодо ідентифікації та кваліфікації суспільно-небезпечного діяння як кримінально-караного та встановлення певного обсягу відповідальності за його вчинення.

З іншого боку, норми кримінального права повинні бути настільки чіткими, аби давати особі можливість передбачити, з достатнім рівнем впевненості, можливі наслідки її поведінки. Власне, йдеться про можливість оцінити чи потраплятиме певна дія особи під санкції кримінального права та, якщо так, за яких умов така відповідальність наставатиме.

Правила Проекту 1385 на рівні частини 1 статті 162 містять одну принципову новелу, що полягає в істотному розширенні диспозиції частини 1. Поряд з такими випадками «незаконного проникнення», як «огляд, обшук … та виселення», проект пропонує розглядати також «інші незаконні дії, які порушують недоторканість володіння особи чи обмежують її можливості використовувати таке володіння». У відношенні останнього елементу статті 162 слід зазначити, що він не дозволяє з достатнім рівнем впевненості визначити те, коли саме – та за яких умов – може або має бути застосовано її правила.

Випадки втручання, що передбачені в чинній редакції частини 1 статті 162, умовно та узагальнено можуть бути охарактеризовані як випадки «найбільш істотного та очевидного» втручання. Крім того, кожен з них має відносно чіткі кваліфікаційні критерії, які можуть, як мінімум, бути «виведеними» з тексту статті 162.

На відміну від них, випадок «інших незаконних дій» не має ані таких критеріїв ані, на рівні запропонованої Проектом редакції, достатнього обмеження в частині припустимого обсягу, змісту чи навіть контексту його тлумачення. Власне, запропоновані Проектом зміни до частини 1 дозволяють кваліфікувати в якості кримінально-караного будь-який випадок навіть мінімального «порушення недоторканості» чи «обмеження можливості користування» особи її володінням, залишаючи це на розсуд органів слідства. Це очевидно не узгоджується зі згаданим вище принципом визначеності норм матеріального кримінального права та, як наслідок, тяжітиме до порушення вимог Статей 6 (Право на справедливий суд) та 7 (Ніякого покарання без закону) Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

2. Рекомендації Комітету щодо законопроекту.

Комітет з питань європейської інтеграції пропонує головному комітету (Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності) рекомендувати Верховній Раді України направити на доопрацювання вищезазначений проект Закону як такий, що суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України.