ЗагрузкаПожалуйста ждите...
*показники статистики, коротко, по кліку розширенно

Експертиза законопроекту №3196 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо невідворотності покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини)"

Опубліковано 14.03.2016 11 переглядів
Даний законопроект вносить зміни до ряду процесуальних елементів застосування в національному кримінальному процесі процедури "спеціального розслідування" (тобто розслідування в межах передбаченої Кодексом процедури inabsentia).

1.  Загальна характеристика законопроекту.

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо невідворотності покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини)", далі – "Проект", вносить зміни до ряду процесуальних елементів застосування в національному кримінальному процесі процедури "спеціального розслідування" (тобто розслідування в межах передбаченої Кодексом процедури inabsentia).

2.  Належність законопроекту за предметом правового регулювання до сфери дії права ЄС, зобов’язань України в рамках Ради Європи, інших міжнародно-правових зобов’язань України.

Зважаючи на зміст передбачених Проектом правил, які безпосередньо стосуються окремих інструментів та інститутів національного кримінального процесу, при його аналізі до уваги слід прийняти наступні інструменти правової системи Ради Європи:

- Європейську Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року;

- Резолюція Комітету Міністрів Ради Європи R (75)11 про критерії, якими має керуватись розгляд кримінальної справи за відсутності обвинуваченого.

Крім того (на рівні права ЄС) до уваги слід прийняти також Рамкове Рішення Ради ЄС 2002/584/JHA від 13 липня 2002 року про Європейський ордер на арешт та процедури взаємної видачі між Державами-членами (в редакції, запровадженій Рамковим Рішенням 2009/299/JHA від 26 лютого 2009 року).

3.  Аналіз положень законопроекту та їх відповідність вказаним правовим актам.

Найбільш принциповою зміною, яку правила Проекту вносять до ряду положень Кодексу, є модифікація умов застосування процедури спеціального розслідування кримінальної справи. Ці зміни стосуються відповідних елементів статей 139, 297-1, 297-2, 297-4, та 323 Кодексу а також статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та статті 5 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції". Узагальнено, такі зміни зводяться до скасування вимоги про оголошення особи (підозрюваного) у міжнародний (міждержавний) розшук як необхідного та безумовного критерію припустимого застосування у справі такої особи передбаченої Кодексом процедури "спеціального досудового розслідування". Цей критерій положення Проекту замінюють на більш загальну вимогу про оголошення особи в розшук – однак без конкретизації того, якого роду має бути застосована процедура розшуку. Як наслідок, цей критерій застосування процедури "спеціального досудового розслідування" може бути задоволений як у випадку розшуку особи в режимі "внутрішнього" (національного) розшуку, так і у випадку оголошення її в міжнародний розшук.

При цьому всі інші критерії (умови), необхідні для застосування процедури спеціального розслідування – зокрема тягар доведення того, що особа (підозрюваний) свідомо та цілеспрямовано переховується від органів слідства з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності – які містяться в чинній редакції Кодексу, правила Проекту залишають незмінними.

В цьому контексті аналіз передбачених Проектом змін має бути зведений виключно до оцінки того, наскільки запропонована ними модифікація критеріїв застосування таких процедур, що полягає в скасуванні вимоги про оголошення особи в міжнародний розшук, відповідає загальним стандартам, яким мають відповідати такого роду процедури..

З одного боку, з точки зору Європейських aquis, введена на національному рівні процедура inabsentia, аби узгоджуватись з ними, має відповідати ряду матеріальних та процесуальних (процедурних) вимог. Хоч до кола таких вимог входить критерій "очевидної та усвідомленої" відмови особи від участі в розгляді її справи (та/або від участі у здійсненні слідчих дій) або прямого ухилення від участі в ній, для того, аби він був виконаний, не вимагається будь-якого оголошення особи в розшук. Сам факт ухилення особи від участі у слідстві або в судовому розгляді її справи (за умови виконання інших базових критеріїв) є достатньою підставою для застосування процедури inabsentia.

З іншого боку, законодавець цілком вправі застосувати подібний територіальний критерій, певною мірою звузивши тим самим сферу можливого застосування процедури розгляду справ inabsentia. В цьому сенсі процедура міжнародного розшуку означає, що для застосування процедури inabsentia підозрювана особа повинна перебувати поза межами України оскільки в іншому випадку застосувати процедуру міжнародного розшуку щодо такої особи буде, як здається, принципово неможливо.

В світлі цього вимога про здійснення "розшуку" особи (принаймні його ініціації, тобто "оголошення особи в розшук"), якою оперують правила Проекту (та, в частині вимоги про здійснення "міжнародного розшуку особи" – правила чинної редакції Кодексу) є навіть певним додатковим елементом національної процедури inabsentia порівняно з її базовим стандартом, сформульованим на рівні згаданих вище Європейських aquis. Відповідно, скасування вимоги про здійснення "міжнародного" розшуку особи, як передумови застосування процедури inabsentia, запропоноване Проектом, як здається, не суперечитиме принципам та стандартам, що містяться в Європейських aquis щодо процедур inabsentia.

4. Висновок Комітету з питань європейської інтеграції.

Проект Закону не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України.