ЗагрузкаПожалуйста ждите...
*показники статистики, коротко, по кліку розширенно

Домораторитися до гілок: чим небезпечна нова ідея заборони експорту деревини

Опубліковано 04.03.2019 43 переглядів
Автор: Денис Черніков
Суперечливий мораторій на експорт деревини призвів до фактичного збільшення вивозу за межі України лісу-кругляка під виглядом дров, тобто контрабандою. Загалом експорт деревини зріс з $1,2 млрд кубометрів у 2017 році до $1,5 млрд у 2018 році.

Криміналізація, а також детально прописані суворі терміни покарання за незаконний експорт деревини – нововведення до Кримінального кодексу, що передбачають до 12 років позбавлення волі, – поки не заважають надто прибутковій діяльності.

Принаймні законодавець вирішив не зупинятися на цьому і продовжити обрану лінію, пропонуючи посилити мораторій – для упередження (!) контрабанди заборонити ще й вивезення дров. Отак, мовляв, контрабандисти перелякаються і зникнуть…

Але до чого це призведе насправді?

Все більше дров та менше лісу

Україна вже має напружені відносини з Європейським Союзом через мораторій на експорт деревини. На початку цього року Брюссель ініціював консультації з Києвом щодо наявної проблеми, оскільки українське законодавство у цій царині порушує Угоду про асоціацію з ЄС і низку міжнародних норм.

Нагадаємо, суперечка почалася ще 2015 року, коли Україна, попри протести експертного середовища, заборонила на десять років експорт лісу-кругляка, без належного обґрунтування, механізмів дії, без перемовин з міжнародними партнерами, без урахування зобов’язань держави тощо.

Прихильники збереження мораторію, як тоді, так і зараз, посилаються на статтю ХХ ГАТТ (в рамках СОТ), де допускаються заходи зі "збереження природних ресурсів, які вичерпуються, якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання".

Втім, належних заходів стосовно регулювання виробництва або споживання не запроваджено.

До інших наявних інструментів можна віднести ст. 201-1 Кримінального кодексу, яка регламентує покарання за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу. Так, залежно від тяжкості злочину, за контрабанду лісу передбачено позбавлення волі від 3 до 12 років.

Однак законодавці вирішили йти перевіреним шляхом, тобто розширенням переліку товарних позицій для заборони експорту, що подається під виглядом боротьби з контрабандою.

Профілактика контрабанди, доведена до абсурду

До Верховної ради внесено законопроект з промовистою назвою: "На захист українських лісів!" (про внесення змін до закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" щодо запровадження мораторію на експорт дров паливних з метою упередження контрабанди лісу-кругляка та забезпечення населення доступним ресурсом для опалення житла) № 9475.

Автори ініціативи пропонують доповнити заборону на тимчасовий вивіз ще такими позиціями: колоди, поліна, сучки, хмиз, гілки та інша паливна деревина. У пояснювальній записці метою законопроекту визначається упередження контрабанди лісу-кругляка та визнається, що така контрабанда під виглядом дров суттєво обмежує позитивні наслідки дії вже діючого мораторію.

Отже, законодавець таким чином визнає неспроможність державних органів, зокрема правоохоронної системи, виконати положення низки законодавчих норм, забезпечити дієвість нововведень до ККУ (вищезгадана ст. 201-1 набрала чинності з 1 січня ц.р. відповідно до ЗУ №2531-VIII).

Чи дійде далі справа до абсурду й з’явиться законопроект про заборону експорту коріння, листя чи навіть відходів деревини?

Цілком ймовірно, це залежить від винахідливості контрабандистів і законотворчої послідовності у забороні вивозу того, що насправді й без того ніким не експортується.

Складно зрозуміти, навіщо писати окремий закон на кожну незаконну схему переміщення товару з митної території України, коли є відпрацьований корупційний механізм і він поки більш дієвий за заборони – за таким принципом митник може оформити незаконний вантаж під виглядом будь-чого. Давайте натомість ухвалимо ще десяток обмежувальних законів, ефект від яких так само буде декларативним.

Законопроект № 9475 повторює більшість помилок попередніх новел, про що ми неодноразово писали протягом трьох років.

Зокрема, заборона на вивезення за межі митної території України деревини паливної є прямою забороною експорту товару, що суперечить зобов'язанням України, передбаченим Угодою про асоціацію та правилами СОТ.

Автори законопроекту посилаються на норму, за якою введення обмежень можливе у випадку потреби збереження природних ресурсів, які вичерпуються.

На жаль, пропоновані новації не відповідають вказаній статті ГАТТ, оскільки разом із наміром зберегти ресурси мають бути впроваджені обмеження внутрішнього виробництва чи споживання.

Ні законом України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів", ні законопроектом № 9475 не встановлюються жодні обмеження внутрішнього споживання паливної деревини, експорт якої пропонується тимчасово заборонити.

Як довести дефіцит гілок чи хмизу?

Існує ще одна норма – стаття XI:2 (а) ГАТТ допускає тимчасові заборони чи обмеження експорту з метою попередження чи послаблення критичного дефіциту товарів, що мають вагоме значення для країни.

Водночас при вирішенні спорів в рамках СОТ держава має довести існування або самого дефіциту, або загрози його виникнення (йдеться про аналіз та розрахунки).

Проте супровідні документи до законопроекту не містять належних аналітичних матеріалів та розрахунків щодо наявності або загрози дефіциту паливної деревини, хмизу, гілок. Парадокс ситуації в тому, що майже неможливо довести цінність експортованого продукту, який насправді ніхто не експортує.

Наприклад, як доводити нестачу гілок і критичну потребу в них для внутрішнього споживача?

Україна ризикує стати посміховиськом в очах міжнародних партнерів.

Отже, законопроект спрямовано на боротьбу з контрабандою лісу-кругляка шляхом запровадження мораторію на експорт деревини паливної. Це своєрідне ноу-хау.

Подібних механізмів немає в рамках ЄС, практика європейських країн свідчить про те, що така мета досягається впровадженням належної системи відстеження переміщення деревини на усіх етапах – від вирощування до продажу готової продукції, а також забезпеченням принципу невідворотності покарання за порушення встановлених вимог.

Натомість у праві ЄС відносини щодо запобігання незаконному обігу деревини врегульовано Регламентом ЄС 995/2010, документом запроваджено систему електронного відстеження повного циклу виробництва та всіх суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у цій сфері.

Україні варто перейняти цей досвід і забезпечити прозорість діяльності суб’єктів господарювання.

Тим більше, що стаття 294 Угоди про асоціацію передбачає, що з метою сприяння сталому управлінню лісовими ресурсами Україна та ЄС зобов’язуються працювати разом для покращення правозастосування та управління в лісовій галузі та сприяти торгівлі легальною і сталою лісовою продукцією.

 Джерело: Європейська правда https://www.eurointegration.com.ua/experts/2019/03/4/7093457/

Матеріал підготовлений за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках проекту "Громадська синергія"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора